Охарактеризовано основні принципи побудови та функціонування сховищ даних. Показано коло задач, для яких необхідно використовувати сховища даних. Запропоновано формальну модель простору даних як нову абстракцію керування ними. Розкрито зміст понять інформаційного простору, інформації, даних, знань, алгебричної системи, багатовимірної моделі, агрегату. Висвітлено проблеми організації репозитарію даних, наведено огляд метаданих стандартів у сфері інженерії даних. Описано концептуальну, логічну та фізичну моделі даних. Розглянуто питання подання інформаційної моделі у вигляді алгебраїчної системи. Увагу приділено прикладам реалізації просторів даних.

Охарактеризованы основные принципы построения и функционирования хранилищ данных. Показан круг задач, для которых необходимо использовать хранилища данных. Предложена формальная модель пространства данных как новая абстракция управления ими. Раскрыто содержание понятий информационного пространства, информации, данных, знаний, алгебраической системы, многомерной модели, агрегата. Освещены проблемы организации репозитария данных, приведен обзор метаданных стандартов в сфере инженерии данных. Описаны концептуальная, логическая и физическая модели данных. Рассмотрены вопросы представления информационной модели в виде алгебраической системы. Внимание уделено примерам реализации пространств данных.

Описано проблеми моделювання аудиторії сайту (АС). Введено модель користувача WWW і методи кількісного визначення АС.

Описано методи моделювання невизначеностей у системах навчання. Подано структуру системи та наведено схеми даних.

Описано комплексну інформаційну систему Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка". Цю систему побудовано відповідно до вимог семантично відкритих систем. Вона працює в архітектурі клієнт-сервер і багатокористувацькому середовищі та сприяє відкритості та публічності вищої освіти України, Європейської інтеграції відповідно до Болонської конвенції.

Зазначено, що під час реалізації проектів побудови сховищ даних виникає ряд загальних завдань, що залежать від предметної області даних: проектування структури, актуалізація агрегатних значень, розрідження гіперкуба, зниження якості рішень. Розглянуто можливі шляхи вирішення цих завдань і способи реалізації простих та ієрархічних вимірів.

Проаналізовано проблеми, що виникають під час роботи з розрізненими джерелами з використанням сховищ і баз даних. Введено модель простору даних як засобу інтеграції та опрацювання даних із розрізнених джерел.

Проаналізовано проблеми, що виникають під час роботи з розрізненими джерелами з використанням сховищ даних і баз даних. Уведено модель простору даних як засобу інтеграції та опрацювання даних із розрізнених джерел.

Запропоновано алгоритми усунення невизначеностей у базах знань, побудованих на основі реляційного підходу. Проаналізовано методи аналізу об'єктів з ієрархічною структурою.

Описано історію, міжнародний досвід та сучасний стан інтелектуальних геоінформаційних систем. Запропоновано модель системи та наведено низку вимог щодо її функціонування.

Показано відмінності між базами, сховищами та просторами даних. Введено означення інженерії знань та інтелектуальної системи.

Надано визначення наукового проекту й описано методи інтелектуального аналізу та структуризації наукових даних.

Проаналізовано проблеми, що виникають під час роботи з розрізненими джерелами з використанням сховищ даних та баз даних. Уведено модель простору даних як засобу інтеграції та опрацювання даних із розрізнених джерел.

Розв'язано науково-технічну задачу моделювання сховищ даних з невизначеністю, побудованих на основі реляційної моделі, що дозволило збільшити повноту та адекватність моделі даних за рахунок опрацювання нових типів невизначеності та підвищення точності моделі внаслідок реалізації ефективних рішень. Проаналізовано типи невизначеностей та способи їх введення у відношення сховища даних. Обгрунтовано модель відношення з невизначеністю з метою подальшого опрацювання невизначених даних. Розширено оператори реляційної алгебри та введено узагальнений оператор опрацювання усіх типів невизначеностей. Запропоновано використання класифікаційних правил для відображення закономірностей даних та усунення невизначеностей. Розроблено алгоритми усунення невизначеності на базі класифікаційних правил та мережних зв'язків. Результати наукового дослідження використано під час розробки сховищ даних різних предметних областей.

Проаналізовано сучасний стан ринку програмного забезпечення для сховищ і просторів даних. Розроблено алгоритми опрацювання інформації у просторах даних. Наведено інформацію про об'єкти простору даних, бінарні операції, Web-інтеграцію, особливості управління науковими даними, причини виникнення невизначеності у сховищах і просторах даних. Охарактеризовано методи опрацювання розрізненої інформації.

Висвітлено теоретичні, методологічні та прикладні аспекти проектування, побудови, застосування та супроводження сховищ даних, які розробляються з метою розв'язання аналітичних задач проблемної області. Наведено інформацію про бази, сховища та простори даних, інженерію знань, інтелектуальні системи, особливості відображення логічних моделей даних у вигляді алгебричних систем. Увагу приділено реляційним, темпоральним, ненормалізованим, багатовимірним базам даних, проблемам інтеграції та агрегації даних, OLAP-системам, засобам створення сховищ даних.

Освещены теоретические, методологические и прикладные аспекты проектирования, построения, применения и сопровождения хранилищ данных, разрабатываемых с целью решения аналитических задач проблемной области. Дана информация о базах, хранилищах и пространствах данных, инженерии знаний, интеллектуальных системах, особенностях отображения логических моделей данных в виде алгебраических систем. Уделено внимание реляционным, темпоральным, ненормализованным, многомерным базам данных, проблемам интеграции и агрегации данных, OLAP-системам, средствам создания хранилищ данных.

Розглянуто метод автоматизації наповнення лекторами електронних курсів навчальними матеріалами.

Проведено аналіз методів прийняття рішень, що застосовуються під час розв'язання складно формалізованих задач медичної діагностики та лікування. Представлено формальну модель лікувальної експертної системи, завдання якої полягає у підборі механізму лікувальної фармацевтичної схеми.

Розглянуто найпотужніші та найпоширеніші засоби моделювання та прогнозування поширення вірусних захворювань, проаналізовано можливість їх застосування за умов України та визначено напрямок досліджень у галузі прогнозування та аналізу розвитку епідемій.

Проаналізовано ринок програмного забезпечення медичних систем і розроблено їх класифікацію за сферою застосування. З'ясовано, що інтелектуальні програми підтримки прийняття рішень, які допомагають лікарям у виборі найоптимальнішого варіанта призначення лікування, створюють простір для подальшого вивчення та дослідження моделей цих систем.

Проаналізовано проблеми опрацювання розрізнених текстових даних (ТД). Виділено задачі опрацювання ТД. Показано, що наявне математичне та програмне забезпечення недостатне для одночасного розв'язання задач опрацювання множинних текстових ресурсів.